Оприлюднені в серпні цього року міністром охорони здоров'я та генпрокурором рекомендації щодо абортів викликали численні суперечки як серед юристів, так і серед лікарів.
Хоча вони офіційно не змінюють чинне законодавство, їхній зміст і формулювання свідчать про те, що вони спрямовані на вплив на процеси прийняття рішень щодо переривання вагітності. Вони були видані невдовзі після того, як Сейм відхилив закон про непокарання за аборт на вимогу. Важко втриматися від враження, що вони покликані замінити нормальний законотворчий процес.
Вказівки Міністра Охорони Здоров'я та Генерального Прокурора відрізняються за своїм правовим статусом, що випливає з відмінностей у компетенції цих органів. Відповідно до чинного законодавства Генеральний Прокурор має право давати вказівки прокурорам у рамках їх діяльності. Такі вказівки є обов’язковими для виконання та впливають на спосіб провадження. Проте прокурори можуть ТАКОЖ заперечувати проти цих інструкцій як форму захисту своєї незалежності.
У випадку з Міністром Охорони Здоров’я інша ситуація. Міністр не має прямих повноважень видавати обов’язкові для лікарів рекомендації, а це означає, що виданий ним документ має характер рекомендацій, а не обов’язкового закону. Крім того, ці рекомендації стосуються невеликої кількості лікарень, які безпосередньо підпорядковуються Міністерству. Крім того, як слушно зазначає Вища медична рада у своїй постанові від 6 вересня 2024 року, «Створення рекомендацій для лікарів є компетенцією виключно медичних наукових товариств і наукових установ, а їх видання Міністром Охорони Здоров’я може бути сприйняте як спроба тиснути на медичну спільноту.
Рекомендації щодо поведінки лікарів
У певному сенсі рекомендації змушують лікарів приймати рішення всупереч власним переконанням. Згідно з документом генпрокурора, до відповідальності можуть притягнути лікарів, які посилаються на принцип совісті та відмовляються робити аборт у ситуації, коли в психіатричному висновку зазначено, що психічне здоров'я матері є загрозливим. Це означає, що ці вказівки на практиці обмежують можливість застосування застереження про совість, що викликає питання про порушення прав лікарів та їхньої професійної автономії.
Наслідки видання методичних рекомендацій
Хоча настанови формально не змінюють чинне законодавство, їх зміст і спосіб комунікації можуть мати реальний вплив на дії лікарів і прокурорів. Вони можуть призвести до ситуації, коли рішення про переривання вагітності приймаються на основі неоднозначних передумов, а лікарі можуть діяти всупереч своїм переконанням або в юридично невизначених ситуаціях. Це викликає серйозні сумніви як з юридичної, так і з етичної точки зору.
Ці вказівки можуть спричинити правовий хаос. Лікарі, які діють на їх основі, не захищені від кримінальної відповідальності, що створює ризик того, що у разі будь-яких судових спорів вони можуть бути притягнуті до відповідальності за незаконне проведення аборту.
Джерело: Tygodnik Solidarność/: tysol.pl, art. A. Szymańskiego
Переклад та редагування власні