6-річний хлопчик молився на вулиці за припинення пандемії. Фото дня

Яке ж прекрасне те, що ці чесноти в дітях прищеплені, навіть у такі тяжкі часи». Пізніше завдяки перуанському інформаційному сервісу RPP з’ясувалося, що хлопчика звати Ален Кастаньєда Селада. Йому шість років і він вийшов на вулицю помолитися сам. Його надихнула любов до дідуся з бабусею, яких він не бачив, відколи в Перу запровадили карантин. «Я молюся, щоб Бог заопікувався тими, хто страждає на цю хворобу. Прошу, щоб ніхто не виходив, бо багато старших людей помирають від цієї хвороби», — сказав хлопчик.

Його батько також сказав місцевій пресі, що син захотів вийти на вулицю помолитися сам, бо вдома було занадто голосно. «Ми католицька сім’я і я був досить-таки здивований (…) Моєму синові шість років і я не думав, що він так відреагує, то була несподіванка для всіх», — сказав чоловік.

Я так і залишилася з усмішкою на обличчі, з моєю вірою і надією на 1000%, але насамперед я раділа, що можу бути свідком любові й довіри цієї дитини до Бога», — сказала фотограф, яка вловила цю мить. Історія сталася у місті Гваделупе, в регіоні Ла Лібертад, на північному заході Перу.

Саме в цьому місці вихоплено з часу образ дитини, яка самотньо стоїть навколішках посеред вулиці. Фото зворушило серця користувачів соцмереж по всьому світу. Шестирічний хлопчик смиренно, з глибини серця, просить Бога про завершення пандемії коронавірусу.

В Латинській Америці так перейнялися загрозою хвороби, вони присвятили весь свій регіон Божій Матері з Гвадалупе! Так пояснює Клаудіа Алехандра Мора Абанто, яка сфотографувала хлопчину в комендантський час на вулиці міста: «Сьогодні в нашій дільниці ми зібралися, щоб разом помолитись, просячи Бога про допомогу в цій критичній ситуації, в якій ми живемо; щоби так ділитися надією та вірою. Я скористалася кількома хвилинами, коли люди стояли у дверях своїх домівок, щоби зробити фото їхніх запалених свічок.

То була розкішна мить, коли я знайшла цього хлопця і, користуючись його зосередженістю, сфотографувала його». Тоді журналістка запитала, що він робить, а хлопчик відповів у своїй невинності, що молиться сам, але вийшов назовні, оскільки в його домі був завеликий шум, тож його прохання могло би залишитися непочутим і несповненим. «Я залишилася з усмішкою на обличчі, зі своєю вірою і надією на 1000%, але насамперед я раділа, що можу бути свідком любові й довіри цієї дитини до Бога.

Яке ж прекрасне те, що ці чесноти в дітях прищеплені, навіть у такі тяжкі часи». Пізніше завдяки перуанському інформаційному сервісу RPP з’ясувалося, що хлопчика звати Ален Кастаньєда Селада. Йому шість років і він вийшов на вулицю помолитися сам. Його надихнула любов до дідуся з бабусею, яких він не бачив, відколи в Перу запровадили карантин. «Я молюся, щоб Бог заопікувався тими, хто страждає на цю хворобу. Прошу, щоб ніхто не виходив, багато старших людей помирають від цієї хвороби», — сказав хлопчик. Його батько також сказав місцевій пресі, що син захотів вийти на вулицю помилитися сам, бо вдома було занадто голосно. «Ми католицька сім’я і я був досить-таки здивований (…) Моєму синові шість років і я не думав, що він так відреагує, то була несподіванка для всіх», — сказав чоловік.

На це особливе зображення Алена, який молиться про завершення пандемії, варто поглянути також у контексті дільниці, в якій молитва є публічною і непорушною. Частина мешканців цієї дільниці співпрацюють, щоби щоночі творити молитовний ланцюжок, а багато хто з людей виходять до дверей своїх будинків, щоб помолитися разом, навіть якщо на якійсь відстані.

Переклад CREDO за: Пабло Сесіо, Aleteia
Джерело: CREDO: https://credo.pro/2020/04/262448