Мексика: Сім’я не є перестарілим зразком.

У слові, скерованому до мексиканських сімей, Святіший Отець, насамперед, подякував Господеві за можливість зустрінутися з ними, подякував за вислухані «свідчення, які дозволили йому символічно взяти участь в їхньому родинному житті, відкривши двері домівок і сердець,  ділячись хлібом і потом  чола, виходячи назустріч щоденним труднощам». Далі Папа Франциск звернувся до свідчень представників мексиканських сімей.

Першим виступав 14-річний неповносправний хлопчик Мануель, який розповів про свою хворобу, – м’язову дистрофію, – на яку він захворів у віці 5-ти років, про допомогу з боку рідних, про свою євангелізацію, яку він розпочав серед підлітків та молоді, яка часто дезорієнтована і не знаходить мети життя. Мануель попросив молитись за всіх його ровесників, часто позбавлених надії, та за їхні проблеми.

Звертаючись до Мануеля, Святіший Отець, насамперед, подякував його батькам, які привезли його на стадіон і допомогли перечитати заздалегідь приготований текст. Заохотив присутніх запам’ятати цю картину – батьки, навколішки перед своїм хворим сином.  Далі Папа послався на слова, які вжив Мануель: «бути відважним» у стосунках з батьками та друзями.  Хлопець розповідав, як він почав «додавати відваги» своїм батькам, приятелям, усім, з ким зустрічався. Святіший Отець висловив переконання, що «саме це прагне чинити Святий Дух серед нас: додавати відваги, спонукати нас і далі покладатись на сім’ю, мріяти і будувати життя, яке буде мати смак домашнього вогнища та родини».

Папа наголосив, що у багатьох життєвих випадках і різними способами «Господь додавав і додає нам відваги. А чому Він це робить? Бо не може чинити інакше, бо Його іменами є Любов, Безкорисливість і Милосердя. Все це Господь Бог дозволив нам з усією силою та ясністю побачити в Ісусі, Єдинородному Синові, Який до кінця віддав Своє життя, щоб уможливити Боже Царство». Господь може уздоровити наше серце і запрошує постійно розпочинати наново, прямуючи вперед.

Папа звернув увагу на те, що Мануель та Беатріс вживали однаковий вираз: «самотність», розповідали, що важко боротись, коли ми невпевнені та самотні.

Коли до цього додається нужда, брак найнеобхідніших засобів до життя, то неважко відчути розпач, сильний неспокій, особливо, коли треба утримувати дітей. Святіший Отець вказав, що такі відчуття загрожують не тільки тілові, але й душі і можуть спокусити наркотиками або фальшивими розв’язками, які до нічого не приводять. «А ненадійність та ізоляція завжди є поганими дорадниками», – наголосив Папа Франциск. – Він закликав поборювати ненадійність та ізоляцію «на різних рівнях». Без сумніву, держава повинна подбати про запевнення родині мінімальних засобів, необхідних для життя, щоб кожна людина могла розвиватись завдяки освіті та гідній праці. Але потрібно боротись з цими загрозами, шукаючи шляхів до Бога та Його любові.

52-річна Беатріс, що дала своє свідчення, – це медсестра, самотня мати, яка виховала кількох дітей. Задля свого убогого дитинства та важких життєвих умов, вона не раз зазнавала тиску, щоб скоїти аборт, але не піддалась умовлянням перервати вагітність. Беатріс поділилась своїм шляхом віри, поглиблення Божого Слова та життя Святих Таїнств, зрозуміння того, що справжнє щастя не полягає в тому, що пропонує суспільство, але у зустрічі з Божою любов’ю. Вона просила Святішого Отця, щоб своєю молитвою він зміцнив тисячі жінок, які стоять перед дилемою вбити чи ні своїх ще ненароджених дітей.

Далі Святіший Отець звернувся до свідчення Умберто та Люсі, які говорили про те, як шукали способів передати ближнім Божу любов, якої зазнали, служачи та допомагаючи іншим.

Вони перебувають тільки у цивільному шлюбі. Для Люсі, розлученої матері трьох дітей, це другий зв’язок. Вони живуть разом 16 років і мають 11-літнього сина. Вони розповіли про своє життя, про групу духовної підтримки, до якої належать, про те, що відчувають Божу любов та милосердя, хоч і не можуть приступати до Святого Причастя. Згадали також про своє заанґажування в церковне життя та харитативну й суспільну діяльність Церкви, дякуючи Господеві за можливість служити ближнім, яким потрібно їхньої допомоги.

Папа Франциск не оминув також і свідчення подружньої пари з провінції Тапачула, що відсвяткувала 50-річчя свого подружжя та прибули з дітьми та внуками, яких зуміла виховати у вірі та любові. Вони дали свідчення того, що подружня вірність є можливою та просили Папу молитись за Мексику, яку заторкнули економічна криза та масове безробіття, коли заробітної платні не вистачає на найнеобхідніше.

Святіший Отець підкреслив, що сьогодні робляться зусилля, спрямовані на те, щоб послабити та підважити сім’ю, стверджуючи, що це вже перестарілий зразок, якому немає місця в нашому суспільстві. «Ми є свідками ідеологічної колонізації, яка нищить родину», – сказав Папа, вказуючи, що сучасні суспільства, які називають себе вільними, демократичними та незалежними, піддані ідеологіям, які руйнують сім’ю,  що є основою здорового суспільства.

«Без сумніву, сімейне життя не є легким, – наголосив Святіший Отець, – часто воно є болісним і втомлюючим, але я віддаю перевагу сім’ї, яка старається загоїти рани і щоразу намагається наново прямувати вперед у любові, а не тій сімї та суспільству, які закриті самі в собі, опановані бажанням розкоші та комфорту, боячись любові. Я віддаю перевагу сім’ї із обличчям втомленим задля посвяти родині, а не сім’ї з прикрашеними обличчями, яка не знає, що таке ніжність і співчуття.

Папа підкреслив, що любов не є легкою і подружнє життя також не є легким і повинно відновлюватись кожного дня, та додав: «Я надаю перевагу таким чоловікам і жінкам як пан Анісето і його дружина, людям, з обличчям, вкритим зморшками задля щоденної боротьби, людям, які після 50-ти років і далі люблять одне одного. Їхній син, засвоївши урок батьків, одружений вже 25 років. Ось це справжні родини! Дякую вам за свідчення понад 50-річної подружньої любові».

Потім Святіший Отець запросив присутні на зустрічі подружні пари відновити свої приречення, а наречених помолитись за те, щоб вони змогли створити вірну та переповнену любов’ю сім’ю.

Після зустрічі з тисячами мексиканських родин, Папа Франциск відлетів гелікоптером до Морелії, а звідти літаком до Мехіко. Вже традиційно вулиці столиці Мексики були переповнені вірними, які вітали Святішого Отця. І так, як попередніми днями, прибувши до Апостольської Нунціатури, Папа Франциск вийшов до людей, які очікували його перед будинком, щоб разом з ними помолитись й уділити своє благословення.