Чи важко бути багатодітною мамою

Найбільше за все багатодітна мама пишається тим, що змогла вибудувати довірливі стосунки із дітьми і стала другом.“Скільки таких випадків є у житті, коли батьки забороняють щось своїм дітям, а потім ті звинувачують їх у тому, що так трапилося, бо якби обрали інший шлях, свій, то було б по-іншому.

Саме тому я їх слухаю, і даю можливість вибирати те, що хочеться їм, хоча у деяких речах потрібно давати настанови, бо серце матері завжди болить за дітей”, – каже мамa

 Раїса Пилипчук  отримала почесне звання “Мати-героїня”,  здобула номінацію “Жінка року”, а найбільшим її досягненням є її діти. Вона є мамою п’ятьох дітей, чотирьох хлопчиків та донечки. 

Їй добре знайома чоловіча робота, бо в силу життєвих обставин, дітей виховувала сама. Найстаршому сину Тарасу – 21, найменшому Денису – девꞌять.

Діти змалку займаються зимовим видом спорту – стрибками з трампліну. Й неодноразово здобували перемоги на змаганнях міжнародного рівня. Виборювали призові місця у нашому Кременці, у Верховині, а також в Італії, Німеччині, Польщі та Словенії

Чи важко бути багатодітною мамою

“В будь-якому випадку, діти – це відповідальність, але якщо ти дітям – друг, то це зближує вас”, – каже пані Раїса.

Розповідає, що діти різняться між собою, у кожного свій характер й свої погляди. Проте спільне у них таки є – спорт.

“У нашій сімꞌї, напевно, старші діти стали прикладом для наслідування молодшим”, – ділиться мама.

Спершу стрибками з трампліну захопився старший син, займається цим видом спорту вже більше восьми років, тоді цю естафету перейняли й інші, навіть найменший Денис.

“Щоправда, найстарший син не знайшов себе у спорті, хоча колись ходив на легку атлетику”.

Ще один син Раїси ходив у музичну школу, грав на гітарі, але залишив, бо також виявив бажання займатися стрибками.

Єдина дівчинка, 14-річна Таня також обрала  не зовсім дівоче заняття. З другого класу і вона займається стрибками із трампліну.

Раїса підтримує захоплення своїх дітей і тішиться всім їхнім досягненням, а якщо й є якісь невеличкі проблеми, то впевнена, що все вдасться перебороти, якщо діти будуть здоровими.

Зізнається, що у житті їй справді довелося не легко, але радіє тому, що Бог послав їй дітей, які для неї і підтримка, і гордість.

“Діти – це не легко, тим більше хлопчики, але я їх люблю. Щоправда, дітям таки не вистачає батька. Для мене вони – опора й розрада. Буває таке, що куховарю для них не я, а вони самі. Хлопці – мої захисники, а донька – помічниця”, – каже Раїса.

Багатодітній мамі важко впорядкувати свій день

Але запевняє, що ніколи б у своєму житті не пожертвувала сімꞌєю та дітьми заради карꞌєри. Хоча колись жінка дуже любила шити, а коли вийшла заміж, то, каже, що почалися зовсім інші турботи. Але зараз вона знову має змогу займатися справою, котра їй до вподоби. Знову шиє в майстерні “АЯ”.

“Якщо мені долею назначено бути мамою пꞌятьох дітей, значить я все витримаю і все зможу. Взагалі, чого тільки я не пробувала у своєму житті: і шпаклювала, і ремонтні роботи з дітьми виконували, ще тільки до електрики боюся лізти, тато з братами допомагає”, – розповідає жінка.

Мамам, особливо багатодітним, часто важко впорядкувати правильно свій день, щоб все встигнути. Але у жінки немає якогось особливого секрету, щоб все встигати.

“Що там казати, діти справді по-різному намагаються допомогти, куховарять, допомагають по дому,  хоч часом й не хочуть, а 9-річний Денис навіть сам пробував пекти хліб”.

Виховувати дітей пані Раї важко у матеріальному плані. Але вона знає, що ніякі гроші не замінять усмішки й задоволення  дітей.

“Усіма своїми досягненнями діти завжди діляться зі мною, намагаються бути на звꞌязку, для них важливо, щоб їхні успіхи хтось розділяв. Я завжди рада бути з ними, тим паче, розділяю не тільки їхні успіхи, а й невдачі”.

 А ось для найменшого сина Дениса дуже важливо, щоб мама була на змаганнях. Минулого року він вперше їздив на міжнародні змагання.

Раніше пані Рая жила в селі Ридомиль, але перебралася до Кременця, тому що мріяла, щоб діти розвивалися й займалися тим, що їм до душі.

Коли жінка приходить з роботи, діти завжди поспішають розповісти мамі про свій день, про те, що трапилося, і, звісно, про спорт. Також її та дітей непокоїть стан наших трамплінів, гадає, що їх потрібно удосконалити. Діти часто порівнюють спортивну базу за кордоном, куди їздять на змагання, кажуть, дуже хотілося б, щоб так було й у нас.

“Діти розказували, що на змагання приїжджають і лікарі, і психологи, чия допомога потрібна під час змагань”.

Бути для дітей другом

Всі діти багатодітної мами успішні у спорті

Найбільше за все багатодітна мама пишається тим, що змогла вибудувати довірливі стосунки із дітьми і стала другом.

“Скільки таких випадків є у житті, коли батьки забороняють щось своїм дітям, а потім ті звинувачують їх у тому, що так трапилося, бо якби обрали інший шлях, свій, то було б по-іншому. Саме тому я їх слухаю, і даю можливість вибирати те, що хочеться їм, хоча у деяких речах потрібно давати настанови, бо серце матері завжди болить за дітей”, – каже мама.

А ще Раїса впевнена, що жінка у нашому суспільстві значно сильніша духом, ніж чоловіки, і в цьому переконалася на власному досвіді. “Переконуюсь, жінкам все під силу, напевно зараз треба бути сильною, загартованою й готовою сприймати усі виклики долі”, – додає жінка.

Бажає усім матусям бути близькими із своїми дітьми, підтримувати їх, бо “…діти – це світло, яке додає сили і бажання жити й рухатися далі”.

Катерина Зуб, Кременець Сity.