«Те, що неможливо людям, те можливо Богу» – дякує пані Йоанна за свою донечку Габрисю

Те, що неможливе людям, можливе Богові, – такими словами св. Луки, в день його літургійного спомину закінчила своє свідчення п. Йоанна з Jawiszowic, яка 18 жовтня ц.р. розповіла в парафії Св. Маргарити і Катерини про свій важкий досвід спроб народження дитини та численні викидні.

Незважаючи на численні невдачі, вони з чоловіком Адріаном не втратили віри та надії. Завдяки підтримці громади, заступницьким молитвам і богослужінням за зцілення душі і тіла їм вдалося пережити важкі часи і майже рік тому, під час інавгурації Року св. Jana Kantego, вони довірили все Богові через заступництво святого з Kęt.

У п'ятницю ввечері Йоанна прийшла з тримісячною донькою Габрисею, щоб публічно подякувати за ласку материнства. Вона зізналася, що віра та довіра до Бога допомогли їй пережити труднощі та повірити в чудеса. Вона пояснила, що рік тому була тут разом із чоловіком та парафіяльною спільнотою з храму св. Marcina на нічних чуваннях з нагоди початку ювілейного року.

– Ми п’ять років намагалися народити дитину, але, на жаль, наступні вагітності завмирали. За два роки ми пройшли багато дорогих обстежень і повну діагностику. Ми почали лікування, яке також було дуже дорогим, але кожна наступна вагітність закінчувалася смертю дитини на 8-9 тижні. Під час моєї останньої, шостої вагітності, лікар сказав, що ми можемо зіграти в лотерею або спробувати з іншим методом , тому що він не бачить шансів. Таке рішення для нас було неприйнятним, тому ми вирішили шукати інший шлях, – сказала вона.

Вона зізналася, що вони з чоловіком були на нічному чуванні завдяки своїй матері, яка заохочувала їх до участі в богослужінні за зцілення душі і тіла. – Пам’ятаю свою першу заступницьку молитву. Тоді я відчула, як тепло тече по моєму тілу, коли люди поклали на мене руки й напівпошепки молилися про дар потомства. Після цієї молитви одна з жінок згадала, що того дня вона духовно усиновила дитину, що дало мені надію, що у нас теж буде наша дитина, – згадала вона.

– Підтримка та молитва громади дозволили мені довірити нашу справу Богові. Незважаючи на те, що пізніше у мене були інші викидні, у мене було набагато легше, тому що я знала, що у Бога для нас є план. Якщо зараз не вийде, можливо, колись вийде. Це все легше переносилося завдяки підтримці близьких людей із громади, каже вона.

Ще одним важливим досвідом для неї стало відвідування церкви св. Катерини в Кракові на свято Катерини Рити, покровительки безнадійних справ. – Я поїхала туди з власним наміром і двома подругами, які теж шість-сім років намагалися народити дитину. Сьогодні у нас вже є Філіп, Габрися, яка народилася в липні, і чекаємо на Ясьмінку, у якої термін пологів 1 березня. За рік три наші дари здійснилися, – додала вона, наостанок процитувавши слова св. Лука, те, що неможливо людям, можливе Богові.

Парох Кеньки, а від неділі куратор Санктуарію св. Jana Kantego, священик Zbigniew Jurasz, дякуючи за свідчення, наголосив, що дива трапляються щодня, але треба лише сильно вірити. – Я захоплююся тим, що вона зважилася на це після таких важких переживань, тому що це доводить, що Бог дає силу в найважчі хвилини. Зрештою, завжди є нагорода для тих, хто витривалий, і для вас цією нагородою є Габрися – живий приклад того, що велике, прекрасне справді трапляється, – підсумував він.

Джерело: KAI – 

Переклад і опрацювання власні