Росія: Втримується щонайменше 126 жінок у полоні

“За даними Національного інформаційного бюро, станом на кінець червня 2023-го року в російському полоні перебуває 126 жінок. З них 46 військових і 80 цивільних”, — повідомили в Міністерстві з питань реінтеграції.

При цьому 23 бранки Росії мають дітей: 14 полонених військових мають 23 дитини. 9 цивільних полонених мають 15 дітей.

На початку травня 2023-го року у Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими розповідали, що Російська Федерація утримує в полоні щонайменше кілька сотень військовослужбовиць. Україна працювала над тим, аби повернути їх додому.

“У ворожих казематах перебуває декілька сотень українських жінок-військових”, — казали представники Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Богдан Охріменко і Вікторія Цимбалюк. У штабі наголошували, що Україна вимагає повернення полонених військовослужбовців без жодних обмінів, адже це передбачено Женевською конвенцією.

Звільнені бранки Кремля: крізь тиск і катування

Жінки, які побували в російському полоні, неодноразово говорили про катування й знущання з боку представників РФ. Як розповідали звільнені у грудні 2022-го року полонені, росіяни вдавалися до фізичного насильства і скаженіли, якщо хтось співав або говорив українською. Погрожували бранкам, якщо вони заплітали коси… Знущання були різнопланові. Росіяни могли дати три секунди на те, аби добігти до туалету. Жінка бігла, а її в цей час били електрошокером, били по голові. Могли покласти обличчям на розпечену плиту й вимагали видати інформацію, якої ти не знаєш. Окрім цього, полонених утримували в затісних камерах. 

Звільнені у жовтні 2022-го року жінки також говорили про психологічний тиск і фізичне приниження. Росіяни постійно казали військовослужбовицям, що про них усі забули й вони непотрібні власній країні, аби зламати їхню волю. “Це було приниження. Психологічне та фізичне”, — ділилася з журналістами Суспільного одна з колишніх бранок. Полонена військовослужбовиця розповідала, що жінок, яких утримували в Таганрогу, били. “Там ні на що не зважають, чи то вік, чи то хвороби. Була тільки одна колонія, де до нас більш-менш нормально ставились”, — казала вона. 

Інша бранка Російської Федерації наголошувала, що її затримали попри те, що вона була звичайною цивільною. “Я проста людина, я ‘гражданська’ людина, — казала вона. — Отримувала медичні препарати у Вінниці та їхала просто провідати мати. Мене заарештували та дали 11 років за контрабанду медичних препаратів, які я отримувала законним шляхом. П’ять років я сиділа”. Як зазначали журналісти Суспільного, деякі зі звільнених у жовтні жінок потрапили в заручники ще у 2019-му році: окупаційна влада ОРДЛО арештувала українок за вигадані провини — “надто проукраїнську позицію”, “шпигунство”, “контрабанду” і таке інше. Нагадаємо, що 17-го жовтня 2022-го року з російського полону вдалося звільнити 108 військовослужбовиць та цивільних заручниць.

Ув’язнені цивільні та спланована Кремлем кампанія з катувань 

Ув’язнені Росією цивільні становлять окрему проблему. У базі, зібраній глобальною правозахисною ініціативою “Трибунал для Путіна” (Т4Р), наразі є близько п’яти тисяч цивільних ув’язнених, незаконно затриманих і зниклих безвісти. При цьому реальна кількість бранців Кремля сягає майже 20 тисяч. Як зазначав директор Харківської правозахисної групи Євген Захаров, украй важко дізнатися, де саме  перебувають українці. Виступаючи під час слухань Підкомітету з прав людини Європарламенту, директор ХПГ наголошував, що насильницькі зникнення з приховуванням місцеперебування людини, так само як і незаконне тримання під вартою без рішення суду, є грубими порушеннями прав людини та можуть бути попередньо кваліфіковані як злочин проти людяності.

Євген Захаров відзначав, що після повномасштабного вторгнення РФ катування українських військовополонених та цивільних ув’язнених на окупованих територіях стало масовим явищем. Спілкуючись зі звільненими з-під російської варти, співробітники Харківської правозахисної групи зауважили, що майже всі вони зазнали катувань. У базі даних ініціативи “Трибунал для Путіна” (Т4Р) було задокументовано 538 випадків катувань (у тому числі 12 неповнолітніх).

Найбільше інцидентів катувань в базі Т4Р зафіксували в Харківській області — 278, в тому числі ішлося про катування шістьох дітей. Далі йдуть Київська область — 72 випадки (катувань зазнали дві дитини), Чернігівська — 58 (катувань зазнали три дитини), Херсонська та Донецька області — по 32 випадки, Запорізька область — 23 випадки (катувань зазнала одна дитина). У Сумській області було задокументовано 18 випадків катувань, у Миколаївській — 16, у Луганській — 6 випадків. 

Адвокати Харківської правозахисної групи представляють інтереси 90 потерпілих від катувань, серед яких — 13 жінок та 77 чоловіків (у тому числі один хлопчик). Завдяки пошуку та опитуванню свідків адвокатам ХПГ вдалося встановити особи дев’ятьох катів, яких притягли до відповідальності. 

Як відмічав Вейн Джордаш, керівник Mobile Justice Team, який разом з українськими правоохоронцями досліджував катівні, створені росіянами під час окупації Херсонщини, “численні катівні, фінансовані російською державою, не випадкові, а радше є частиною ретельно продуманого та профінансованого плану, який має на меті знищення української національної та культурної ідентичності”. На думку Джордаша, ті самі методи росіяни застосовували й на інших тимчасово окупованих територіях України (зокрема, в Київській області, в Бучі та Бородянці). Команда Mobile Justice Team була переконана, що заздалегідь спланована Кремлем кампанія (включно зі створенням мережі катівень) передбачала “терор, підкорення [цивільних] та знищення українського опору на тимчасово окупованих територіях”.

На днях у Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими також повідомляли про встановлені факти катувань, тортур і неналежного поводження з полоненими військовослужбовцями, яких утримує РФ. Як зауважував представник штабу, наявні дані вказують на те, що це не випадкові дії, а системне явище. Представниця ООН в Україні також повідомляла, що понад 90% звільнених з полону військових і цивільних заручників, з якими вдалося поспілкуватися, пережили ті чи інші види тортур. Як наголошував Секретар Координаційного штабу, бригадний генерал Дмитро Усов, Україна має “достатньо доказів того, що Росія порушує норми міжнародного гуманітарного права”, тож слід випрацювати спільну стратегію для розв’язання цього питання й притягнення Російської Федерації та конкретних її представників до відповідальності.

Світлина: Звільнені 17-го жовтня 2022-го року з російського полону українки. Фото: “Суспільне Запоріжжя”

Марина Гарєєва

Джерело: https://khpg.org/1608812445

Опрацювання та редагування власні