На темі захисту життя на кожному його етапі зосереджений душпастирський лист, поширений католицькими єпископами Мальти з нагоди нещодавньої урочистості Внебовзяття Пречистої Діви Марії.
Ієрархи, насамперед, згадують про нещодавні терористичні акти, скоєні у Франції, Німеччині та Іраку, що відібрали життя багатьох невинних людей, між якими – отця Жака Амеля, вбитого при престолі. «Ці жорстокі акти проти життя були шоком для нас усіх», – зазначають вони.
Однак, мова йде не лише про це. Мальтійські єпископи звертають увагу на те, що сьогодні загрозу праву на життя несуть і «менш драматичні способи», які, однак, «є не менш жахливими». Це, наприклад, культура «одноразовості», в рамках якої людські істоти відкидаються, немов непотріб у сміття, тому що «віддається перевагу грошам, а не особам». Такі культурні віяння «вбивають ще ненароджених дітей, покидають похилих віком, маргіналізують людей з обмеженими фізичними можливостями, оцінюють людей лише на основі їхнього економічного та споживацького потенціалу, є несправедливими до бідних». Для такого наставлення типовим є також «визискування довкілля, яке задля збагачення кількох обкрадає багатьох».
У цьому контексті ієрархи закликають «завжди, всюди і на кожному етапі» захищати життя, «від зачаття до природної смерті», особливо тоді, коли людина перебуває в загрозливій ситуації, а також «спільно трудитися над покращенням якості життя». «Ми, християни, – пишуть вони, – маємо особливий обов’язок любити життя, тому що для нас воно є даром Господа Бога, Який є його єдиним господарем, від початку до кінця». А тому «жодна людська істота» не може привласнювати собі право «знищувати невинне життя іншого чи вважати деяких людей позбавленими цінності чи перешкодою».
Далі мальтійські єпископи скеровують свій погляд до дебатів щодо евтаназії, які тривають в країні. У липні уряд відхилив законопроект про так звану «солодку смерть», але тема досі залишається активно обговорюваною в громадській та політичній думці. «Евтаназія є загрозою для життя. Ми розуміємо фізичні і психічні страждання важкохворих людей та їхніх родичів, але віримо в те, що цінність життя не залежить від того факту, що людина є здоровою або задоволеною якістю свого існування». А тому евтаназія «ніколи не може відповідати інтересам пацієнта».
Одночасно, ієрархи наголошують на тому, що кожна особа має право на лікування, а суспільство – моральний обов’язок «надавати медичні послуги, що захищатимуть право на життя». І хоч правдою є те, що за кожною особою зберігається законне і моральне право відмовитися він непомірного лікування, правдою залишається і те, що слід надати «лікування, необхідне для полегшення психофізичного болю хворих аж до природної смерті».
Пастирі також пригадують про важливість захищати життя вже від зачаття, перестерігаючи перед застосуванням абортивних ліків та заохочуючи вірних приймати відповідальні рішення на користь життя і батьківства. Вони також наголосили на пошані права працівників служби охорони здоров’я на спротив сумління.
Мальтійські єпископи підкреслюють, що «суспільство показує своє милосердне обличчя тоді, коли особливо уразливі особи отримують підтримку й допомогу». А це вказує на необхідність посилити якісні медичні послуги, зокрема й у тому, що стосується паліативної опіки й догляду за хворими на термінальній стадії життя. У цьому контексті їхня думка лине також і до родичів хворих, згадуючи про велику любов, з якою вони часто супроводжують своїх найдорожчих в найважчих хвилинах.
«Це є прекрасним жестом людяності», – наголошують ієрархи, звертаючись із закликом до всіх вірних «помножувати діла милосердя й не переставати докладати свої зусилля для того, щоб жодна людина на Мальті ніколи не була покинутою в стані недуги».