Секрет щасливого подружжя від Дж.Р.Р.Толкіна

Дж.Р.Р.Толкін був романтиком. Коли він зустрів свою майбутню дружину Едіт, йому було 16 років. Він захопився нею і почав неформальну дружбу, регулярно запрошуючи її на чаювання. Коли священик, котрий був опікуном Толкіна, дізнався про цей роман, він заборонив хлопцю контактувати з Едіт аж до того часу, коли йому виповниться 21 рік, щоб не відволікати його від навчання. Толкін неохоче погодився. Впродовж довгих п’яти років він чекав на ту, котра, на його переконання, була його спорідненою душею. Увечері свого 21-річчя він написав Едіт листа, висловлюючи свою любов до неї та попросив її руки. Через тиждень вони були заручені.

Впродовж свого життя Толкін писав до своєї дружини любовні поеми, а у листах до друзів він дуже ніжно висловлювався про неї. Однак, мабуть, найбільш відомим і тривалим присвяченням своїй коханій дружині було перенесення їхнього роману в міфологію Середзем’я, в історії Берен і Лутієн. Більш зворушливого присвячення важко знайти. Він писав до свого сина Крістофера:

«Я ніколи не називав Едіт Лютієн, але вона була джерелом історії, яка в свій час стала важливою частиною Сильмариліону. Вона була вперше записана в невеличкій лісовій галявині, наповненій болиголовом, в Рус у Йоркширі (де я впродовж короткого часу командував форпостом Хамбер Гарісон у 1917 р., а вона мала змогу пожити зі мною деякий час). В ті дні її волосся було чорне, наче ворон, її шкіра була чистою, а очі – світліші ніж тоді, коли ти міг їх бачити, і вона співала і танцювала».

Навіть після смерті Толкін не покинув свою Едіт. Він похований поруч з нею, під однією плитою, на якій вигравіювані імена Берен і Лутієн. Кажучи популярними словами, Толкін був дуже «закоханий» у свою дружину.

Справжня любов приносить біль

Дж.Р.Р.Толкін був щасливо одружений впродовж 55 років. Сучасний показник розлучень є надзвичайно високим, дехто взагалі відмовляється від моногамних подруж, заявляючи, що це просто неможливо чи нездорово. Що ж такого мав Толкін, чого не мають багато подруж? Як йому вдавалось підтримувати його? Відповідь проста: Він розумів, що справжня любов включає самозречення.

Сучасне поняття любові розуміє лише почуття і зосереджується лише на самій особі. Відповідно до сучасного пояснення, якщо хтось тебе збуджує, якщо від тієї особи в тебе починає швидше битись пульс, якщо ця особа підтримує тебе і твої бажання, то ти можеш сказати, що ти - закоханий.

Будучи глибоко прив’язаним до своєї дружини, Толкін відкинув це поверхневе розуміння любові. Натомість він прийняв католицьке розуміння справжньої любові, що зосереджується на іншій особі – вимагає пожертви природними інстинктами і рішучого акту волі.

Щоб проілюструвати Толкінове глибинне бачення подружньої любові, хочу поділитись уривком з його листа до сина, Майкла Толкіна. Це – інша сторона Толкіна, з якою мало хто знайомий. Для тих, кому властиве більш почуттєве бачення любові, його слова можуть бути шокуючими, навіть образливими. Однак, він висловлює ту істину, яка, якщо її зрозуміти і прийняти, приносить справжнє і тривале щастя в подружжя. Ось скорочена версія листа.

«Виходу немає»