Всесвітні зустрічі сімей: від заснування до сьогодні

Для Вселенських Архиєреїв Івана Павла ІІ, Венедикта XVI та Франциска Всесвітні зустрічі сімей стали нагодою для того, аби звернути увагу Церкви на актуальні теми сім’ї та її вагому роль у Церкві та суспільствіІсторія Всесвітніх зустрічей сімей сягає 6 червня 1993 року, коли представники мирянського руху Фоколярів зібралися на площі святого Петра у Римі, аби відзначити Свято Сім’ї. Святий Іван Павло ІІ, який очолив заключну Святу Месу зустрічі, користуючись нагодою, подав важливу звістку: одночасно з подібною ініціативою, започаткованою ООН, Церква проголошувала 1994 рік Роком сім’ї.

Кульмінаційним моментом відзначення Року сім’ї стала Міжнародна зустріч сімей, що відбулася в Римі 8 і 9 жовтня на тему «Сім’я – серце цивілізації любові».

Пророча ідея Івана Павла ІІ

Отож, подібно до Всесвітніх Днів Молоді, зустрічі сімей стали пророчою ідеєю Кароля Войтили і даром для Церкви, збагачуючись під час наступних понтифікатів. Дублін стане восьмим з черги містом, що прийматиме сім’ї на міжнародній зустрічі. Перед тим вона проходила в Римі (два рази), Ріо-де-Жанейро, Манілі, Валенсії, Мехіко, Мілані та Філадельфії.

Перша Всесвітня зустріч сімей був випереджена рядом документів Папи Івана Павла ІІ, присвячених темі родини.Вже 1981 року в Апостольському напоумленні «Familiaris consortio» він вказав на центральне місце теми сім’ї у своєму понтифікаті. У лютому 1994 року він опублікував «Лист до сімей», в якому вказав на необхідність будувати «цивілізацію любові», що ґрунтується, власне, на сім’ях. Саме цей вислів було взято за основу для першої зустрічі сімей у Римі 8 і 9 жовтня того ж року, коли Вселенський Архиєрей, звертаючись до сімей, закликав їх запитувати себе про те, якою є їхня ідентичність і місія. Того ж 1994 року Папа написав «Лист до дітей», а також присвятив сім’ї Послання з нагоди Всесвітнього дня миру.

Від Ріо-де-Жанейро до Маніли: зустрічі стають всесвітніми

Три роки після першої Зустрічі, Кароль Войтила запросив усі сім’ї до бразильського Ріо-де-Жанейро, де 4 і 5 жовтня 1997 року проходила Зустріч на тему «Сім’я – дар і обов’язок, надія людства». У 2000 році, в контексті Ювілейного року, Зустріч сімей знову проводилася в Римі, а її основна увага була присвячена темі дітей. У своїх повчаннях святий Іван Павло ІІ присвятив велику увагу кризі у сім’ях. «Щодо багатьох розбитих сімей, – зазначив він на площі святого Петра 14 жовтня 2000 року, – Церква почувається покликаною не висловлювати строгий і відчужений осуд, а, натомість, пролити на численні борозни людських драм світло Божого слова, супроводжуване свідченням Його милосердя».

Наступна Всесвітня зустріч сімей, що відбулася 2003 року, вперше проходила в Азії. Тема заходу, що відбувся у Манілі, столиці Філіппін, була зосереджена на «християнській сім’ї – Добрій Новині для третього тисячоліття». Папа Войтила не зміг бути присутнім на зустрічі, а звернувся до її учасників через відео-включення. Він зазначив, що сім’я, що ґрунтується на подружжі, є спадком людства і дійсно «Доброю Новиною для людей нашого часу». 

Тема передавання віри під час зустрічей Папи Венедикта XVI

Перед завершенням заходу у Манілі, святий Іван Павло ІІ проголосив іспанське місто Валенсію місцем наступної Всесвітньої зустрічі сімей. У ній взяв участь його наступник Папа Венедикт XVI, який присвятив велику увагу темі передавання віри. Віра, за його словами, передається в домашніх стінах і саме там «зростає і зміцнюється через молитву і практикування християнського життя».

П’ята Всесвітня зустріч сімей відбулася в січні 2009 року в місті Мехіко, столиці Мексики. Промовляючи до учасників зустрічі за допомогою відео-конференції, Венедикт XVI звернув увагу на сім’ю як «виховательку християнських і загальнолюдських цінностей» і застеріг від «оманливого розуміння свободи» та «суб’єктивних імпульсів людини», що ставлять під загрозу нерозривність подружжя.

Наступна Зустріч на тему «Сім’я, праця і свято» знову відбулася в Європі, в італійському Мілані. Папа Венедикт XVI в особливий спосіб звернувся тоді до сімей, що пережили розпад: «Мені здається, – зазначив він 3 червня 2012 року, – що одне з важливих завдань парафії, католицької спільноти полягає в тому, щоб робити все можливе для того, аби вони почувалися любленими, прийнятими».

Плоди Синоду про сім’ю, зустрічі з Папою Франциском

Під час понтифікату Папи Франциска Всесвітні зустрічі сімей влилися у синодальний шлях, започаткований Вселенським Архиєреєм для того, аби оновити душпастирство сімей. Зустріч у Філадельфії у вересні 2015 року відбулася після надзвичайного Синоду 2014 року, присвяченого сім’ї, і місяць перед черговою загальною асамблеєю на тему «Покликання і місія сім’ї у Церкві і у сучасному світі». В американському місті сім’ї з різних куточків світу спілкувалися про любов як місію, що «повністю оживляє сім’ю».

Звертаючись до учасників зустрічі, Папа Франциск заначив, що «мрія Бога продовжує здійснюватися у мріях багатьох пар, що мають відвагу вчинити сім’ю своїм життям». Святіший Отець не оминув увагою численні виклики і проблеми, з якими стикаються сучасні сім’ї, але, одночасно, вказав на великий внесок, який сім’я може зробити для Церкви і суспільства. Він звернувся до сімей із проханням допомогти Церкві і надалі бути «пророцтвом» для зраненого людства, пророцтвом миру, ніжності і любові.

Радість сімейної любові є центральною темою Всесвітньої зустрічі сімей у Дубліні, яка, як сподівається Папа Франциск, стане нагодою для поглиблення роздумів і обговорення тем пост-синодального Апостольського напоумлення «Amoris laetitia».