Захисники життя – Єва та Лех Ковалевські нагороджені Папськими Хрестами «Pro Ecclesia et Pontifice»

Понад 30 років тому вони створили і досі керують організацією Human Life International у Польщі, а також постійно беруть участь у діяльності Польської Федерації Рухів Захисту Життя, а нещодавно також у Поморській Ініціативі Pro Life – Єва та Лех Ковалевські отримали з рук митрополита Гданського Архієпископа Tadeusza Wojdy хрести «Pro Ecclesia et Pontifice».

Ніхто не може змінити світ поодинці. Ми, як сімейна пара, показуємо, наскільки підвищується ефективність, коли ми підтримуємо одне одного. Але ми б нічого не досягли, якби навколо нас не було багато людей, які допомагають нам і співпрацюють у спільній справі. Ця нагорода - данина поваги всім нам!

Лише спільними зусиллями ми можемо перемогти в цій боротьбі, – кажуть Єва та Лех Ковалевські, дякуючи пасторам, помічникам церкви та друзям із Польської федерації Рухів за Життя та інших організацій. – Ця нагорода зміцнює наші рухи, тому стосується всіх нас, – наголошують вони.Хрест Pro Ecclesia et Pontifice вшановує багаторічну працю, але також відкриває перспективи та запрошує до нових заходів.

Про що зараз мріють Ковалевські? – Очевидно, що ми пристрасно хочемо, щоб кожна дитина була в безпеці та могла правильно розвиватися від зачаття в утробі матері до природної смерті. Ми мріємо, щоб не повернулася марксистська ідеологія, яка передбачає, що людина та її гідність нічого не варті. Викликів багато, але разом ми сильніші, і нас так легко не перемогти.

Ми хочемо, щоб Польща була країною, яка будує своє майбутнє на засадах католицької віри, стабільної сім’ї та безпеки своїх дітей – відповідають вони.

Публікуємо текст Церемонії:

Церемонія нагородження Папськими Хрестами «Pro Ecclesia et Pontifice» Єві та Леху Ковалевським
Кожен окремо, але завжди разом, як подружня пара - таке буває дуже рідко!

Така єдність подружжя в дії показує, наскільки зростає сила впливу - не 1 + 1, а 2 на 2 . Лех, фахівець з електроніки, Ева, полоністка та католицька журналістка, чудово доповнюють одне одного, ділять завдання, але завжди працюють разом.

У студентські роки (1972 – 1977) вони познайомилися та працювали в Gdyńskim Ośrodku Duszpasterstwa Akademickiego при парафії св. Пресвятого Серця Ісуса (Najświętszego Serca Pana Jezusa ) славного короля Кашубії о. Прелата Hilarego Jastaka. Вони сприяли організації перших реколекцій для католицької інтелігенції Гдині, які стали циклічними на багато років, збираючи натовпи людей.

Вони також організовували студентські свята вшанування пам’яті вбитих у Lasach Piaśnickich. Потім вони були нагороджені медалями за заслуги перед парафією, які кожному окремо вручив єпископ Bernard Czapliński.

У 1977 році вони прийняли таїнство шлюбу в Академічній Каплиці, а в 1979 році народилася перша донька Барвара. Після народження ще однієї доньки Ядвіги (Ягоди) у 1982 році вони переїхали до Гданська-Оливи. З 1985 року, після закінчення курсів сімейних порадників, вони 25 років працювали волонтерами в парафіяльній Сімейній Консультації при Оливському соборі.

У 1989 році була створена Асоціація польських учителів NPR (Polskie Stowarzyszenie Nauczycieli NPR), а згодом і Гданський Відділ. На знак визнання їх допомоги та відданості вони обидва отримали почесне членство цієї організації.

Лех є співзасновником фундації Głos dla Życia, заснованої в 1991 році. Кілька років Єва була головним редактором першого в Польщі спеціалізованого pro-life-бюлетеня «Głos dla Życia».

У 1991 році в Польщі почалася боротьба за зміну закону, що дозволяє аборти. У рамках публічних консультацій Єва та Лех підготували до друку відому книгу американського подружжя (гінеколога та акушерки – доктора Яцека та Барбари Вільке (Jacka i Barbary Willke). Запитання та відповіді щодо аборту. Лех переклав його завдяки гарному знанню англійської, а Ева, як вчителька польської, виконувала редакторську роботу. Книгу видала Ґданська дієцезія накладом 40 тис. примірників і вона викликала великие заінтересування. ЇЇ фрагменти були опубліковані в тижневику Młoda Polska та цитовані під час парламентських дебатів.

Це була перша в Польщі системна pro-life освіта, яка значною мірою сприяла зміні законодавства в 1993 році.

З ініціативи Dr. Яцек Вілке Лех був прийнятий до Ради Dyrektorów International Right to Life Federation (організація, яка об’єднує лідерів захисту життя pro-life з усього світу для об’єднання ініціатив та обміну інформацією. Він є її членом донині, завдяки чому багато повстало контактів та поїздок до багатьох країн з можливістю читати лекції та ділитися польським досвідом..

Вони брали участь і виступали з лекціями на конгресах, організованих у Ватикані Папською Радою у Справах Сім’ї та іншими міжнародними організаціями pro-life, що виступають за життя в багатьох країнах. Загалом у місії проповідування Євангелія життя Єва відвідала 48 країн, а Лех — 51. Кожен із них у цій місії проїхав майже 1 млн км. Вони були делегатами Конференції Єпископату Польщі на всіх Всесвітніх Зустрічах Сімей зі Святішим Отцем Іваном Павлом ІІ.

Єва та Лех брали участь в ініціативі, що об’єднує польські рухи за життя. Вони були одними із засновників Польської Федерації Рухів за Життя, яка була створена в 1992 році. Єва до цього часу є членом правління.

У 1992 році, під час боротьби за запровадження закону про захист життя, до Польщі прибув отець Пол Маркс OSB(Paul Marx OSB) (бенедиктинець), президент американської організації Human Life International. Зустрічі проходили в резиденції єпископату Польщі у Варшаві. Він підтримував зміни закону в Польщі, а водночас шукав людей і місце для створення європейської штаб-квартири Місії Євангелія Життя в країнах колишнього Радянського Союзу в рамках Перебудови.

Багато хто хотів взятися за цей проект, а вони спочатку відмовлялися. Навесні 1993 року народився син Болеслав , тому ситуація вдома вимагала їх присутності та більшої участі. Проте Лех поїхав на конгрес HLI в Техас і під тиском аргументів отця Маркса погодився, заявивши, що Ева буде директором офісу HLI в Польщі. Офіс HLI-Europa у Гданську був заснований за повної співпраці та благословення архієпископа. Тадеуша Ґоцловського, який рішуче підтримав цю ініціативу.

Розпочалася pro-life-праця на Схід, поїздки в Росію, Україну та на Далекий Схід, а також співпраця не тільки з Католицькою Церквою, а й з Православною Церквою. Спираючись на свій досвід роботи в сімейному душпастирстві, Єва та Лех розпочали серію тренінгів для лідерів зі Сходу у співпраці з Асоціацією польських вчителів NPR. Навчання методам розпізнавання фертильності, крім специфічних знань, давало чудову альтернативу поширеним на Сході абортам.

Ці курси в Ґданську пройшли 300 лікарів, медсестер, соціальних працівників та керівників парафій різних конфесій з Литви, Латвії, Естонії, Білорусі, України, Росії, Казахстану, Киргизстану, Татарстану та Узбекистану.

Подальші навчальні курси вже були організовані на Сході, завдяки чому була створена неформальна мережа людей, які займаються захистом життя. У 1994 році в Москві вони організували перший великий міжнародний пролайф конгрес на Сході. Навіть основні американські ЗМІ зацікавилися.

Наступний з'їзд відбувся у 1995 році в Києві у співпраці з фундацією "За людську гідність", заснованою конференціями кармелітів, і було продовжено навчання лідерів з України. Ця співпраця триває донині. В подяку Єва отримала статуетку «За розвиток пренатальної культури в Україні».

Вони також проводили багато програм захисту життя в Польщі, зокрема: навчальні та спонсорські для студентів духовних семінарій у Ґданську, Пелпліні та Сандомирі, а також у Львові та Петербург., спільно видаючи бюлетень «Семінаристи на Захист Життя».

У 1996 році до влади в Польщі повернулися ліві, які мали намір відновити аборти з соціальних причин і за бажанням. Використовуючи потенціал офісу HLI у Гданську, вони були співорганізаторами перших великих маршів у Польщі на захист життя у Варшаві, взявши на себе повну відповідальність за порядок і безпеку.

Відданість захисту життя об’єднує Католицьку та Православну Церкви. Єва, добре знаючи російську мову, налагодила контакти з обома архієпископами Кондрусевич, як і православні священики, які намагаються розбудувати в Росії рух pro-life. Результатом цієї співпраці стала спільна діяльність на захист життя. Єва та представники Католицької Церкви в Росії були запрошені виступити з лекціями на православних pro-life конгресах.

Єва підготувала багато навчальних посібників для використання на курсах і заняттях у школі в рамках предмету «Підготовка до Життя в Родині». Авторка книг: «Оберіть життя», «Бути жінкою – але якою?», «Світло у темряві Сходу» та численних лекцій, статей і презентацій у Польщі та за кордоном. Як редактор видала багато книг, альбомів і досліджень на тему захисту життя та сім’ї.

Ева разом із Лехом виступала лобістом та кореспондентом під час самітів ООН з питань жінок (у Пекіні), розвиткму (у Копенгагені), врегулювання (у Стамбулі) та продовольства (у Римі). Під час боротьби перед Пекінським Щитом вона розробила «Доповідь про Жінок у Польщі», який представляє позицію неурядових організацій, які виступають проти пропаганди абортів і агресивних феміністичних програм.

Тоді була налагоджена широка співпраця з «Радіо Марія», яке оприлюднило загрози сім’ї та польським жінкам, викликані світовими феміністичними рухами. Ця співпраця, розширена за рахунок Telewizja Trwam, триває досі.

Після повернення з Пекіна в 1996 році Ева та її друзі, пов’язані з Krajowym Duszpasterstwem Kobiet , заснували федеральну жіночу організацію «Форум польських жінок»„Forum Kobiet Polskich” (56 організацій), президентом якої вона була в 1996-2020 роках. Вона організовувала зустрічі в Єпископаті кілька разів з нагоди жіночого свята. Нині є членом Національної ради Єпископату Польщі у справах Жінок.

Єва та Лех організували великі міжнародні просімейні конгреси – Гданськ (1993), Москва (1994), Київ (1995), Варшава (1998), Варшава (1999), Варшава (2001), Київ (2000). Кульмінацією цієї діяльності став Всесвітній Конгрес Сімей у Палаці Культури і Науки у Варшаві (2007), який зібрав близько 6000 осіб. учасники з усього світу, а синхронні переклади велися одночасно на 8 мовах, розділених на 6 тематичних груп.

Єва та Лех – лідери та лектори Всесвітніх Сімейних Конгресів, члени Програмної Ради. Виступали на конгресах у Варшаві, Амстердамі, Мадриді, Сіднеї, Москві, Грузії та Будапешті.

Єва — іконописець. Завдяки численним поїздкам на Схід вона мала можливість навчитися традиційного мистецтва іконопису. У її майстерні вже виготовлено понад 200 ікон, перед якими багато хто молиться. Під час православного pro-life -конгресу з нагоди «Ювілею 2000» вона дізналася про пророцтво отця Серафима Саровського, останнього православного святого перед Жовтневою революцією, який стверджував, що за навернення Росії треба молитися через ікону. Ченстоховську.

І вона вирішила написати таку іконку 1:1 і подарувати її руху pro-life в Росії. Робота над цією іконою тривала понад 6 років. Ідея перевезення цієї ікони в паломницький шлях зі Сходу на Захід, починаючи з Владивостока, була висунута православними священиками з руху "Жизнь". Спочатку це здавалося абсолютно неможливим. Цей похід Богородиці в копії Ченстоховської Вікони мав назву «Від Океану до Океану на захист цивілізації життя і любові».

Освячення ікони відбулося на Ясній Горі (Jasnej Górze ) 28 січня 2012 року. Тоді був поданий Акт Доручення Захисту Цивілізації Життя і Любові в Руки Пресвятої Діви Марії, який був поновлюванй у багатьох країнах. Ікона відразу поїхала на Схід, де нею опікувалися православні діячі. Загалом вона проїхала 200 тис. км через 29 країн на 5 континентах. Це було зроблено без великих фінансових ресурсів, із повним залученням місцевих пролайф рухів.

Лех, як провідний інженер, підготував проект, згідно з яким були побудовані Life Mobil, конструкція для транспортування ікони та освітлений феретрон у кількох наступних варіантах. Копія Ікони відвідала більшість найвідоміших Марійних санктуаріїв. Мільйони людей молилися перед мандруючою Ченстоховською Іконою. Понад 1 мільйон листівок із зображенням Ченстоховської Ікони було видано та роздано родинам в інших країнах. В даний час Ікона знаходиться в столиці Еквадору.

Лех є автором сайту про перегринацію, який доступний трьома мовами: польською, англійською, іспанською та частково: португальською, німецькою, українською та російською. Він також є автором фільмів-переїздів, а Єва — їх сценаристом.

На знак визнання заслуг у популяризації образу Матері Божої Ченстоховської вони отримали медаль Конфедерації Ясної Гори (Konfederacji Jasnogórskie).

Однією з перших нагрудним знаком «Pro Ecclesia et Populo» для лідерів Ґданської Архиєпархії була нагороджена Ева у 1998 році, а Лех – через два роки.

Вони роками співпрацюють з Католицьким Інформаційним Агентством, спільно організовують прес-конференції та важливі тематичні дебати, компетентно підтримуючи захист людського життя.

Разом зі своїми співробітниками вони продовжують проводити соціальну освіту на підтримку життя з широким охопленням у соціальних мережах, які нещодавно опублікували понад 1 мільйон публікацій протягом 28 днів. Актуальну інформацію та висновки експертів публікують на їх сайті. Також існує благодійна допомога вагітним жінкам, які опинилися у найважчій життєвій ситуації. Скільки дітей вдалося врятувати, один Бог знає.

З 2009 року вони є членами Zakonu Rycerskiego Świętego Grobu Bożego в Єрусалимі.

Джерело: HLI/KAI

Опрацювання та переклад власні